24 березня Всесвітній день боротьби с туберкульозом.


ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України нагадує»,  що починаючи з 24 березня 1982 року, світ згідно з рішенням ВООЗ щороку  відмічає Всесвітній день боротьби с туберкульозом

Туберкульоз.

Туберкульоз.

ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України нагадує»,  що починаючи з 24 березня 1982 року, світ згідно з рішенням ВООЗ щороку  відмічає Всесвітній день боротьби с туберкульозом. На сучасному етапі Україна віднесена до групи країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз, у тому числі  Дніпропетровська область,  входить в трійку найбільш неблагополучних регіонів щодо захворюваності на туберкульоз.

Питання протидії туберкульозу в Україні є одним з пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку. У травні 2014 року Всесвітня асамблея охорони здоров’я (м. Женева, Швейцарія) ухвалила Глобальну стратегію щодо ліквідації туберкульозу на 2016-2035рр. У 2017 році в Україні затверджена концепція «Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017–2021 роки».

Основні відомості про туберкульоз

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу (або бацила чи паличка Коха, на честь вченого, що відкрив її у 1882р.).

Шляхом передачі збудника є повітряно-крапельний від хворої людини до здорової. Здебільшого, процес ураження охоплює легені, хоча захворювання може розвинутися у будь-якому органі (нирках, головному мозку, кішківнику, лімфатичних вузлах, хребті, на шкірних покривах, статевих органах тощо).

Туберкульозом заражаються при вдиханні повітря, у якому є збудник захворювання. Мікобактерія туберкульозу не схожа за своїми властивостями на інші мікроорганізми. Вона відрізняється значною стійкістю до умов навколишнього середовища – не боїться холоду та нетривалої дії високих температур, довгий час зберігається у ґрунті, снігу, льоді тощо.

Легко потрапляючи до організму людини, збудник може певний час знаходитись у ньому у «сплячому» стані, ніяк себе не проявляючи іноді на протязі усього життя. Лише у 10% інфікованих мікобактерією туберкульозу розвивається захворювання. До числа останніх відносяться особи з ослабленою імунною системою у результаті супутніх хвороб та патологічних станів: в першу чергу при наявності ВІЛ-інфекції, цукрового діабету, онкології, ревматизму тощо. Також достатньо високий ризик розвитку захворювання у осіб з ослабленим імунітетом внаслідок виснаження та перевантаження організму: при перевтомі, надмірній роботі та постійному стресі, недостатньому харчуванні (особливо, жорстких гіпокалорійних дієтах), зловживанні алкоголем, наркотичними речовинами тощо.

Туберкульозом також можуть захворіти ті особи, які мають міцний імунітет, однак в їх організм потрапила значна кількість збудника при близькому контакті з хворим активною формою туберкульозу через кашель або чхання, при розмові тощо.  Зараження може відбутися у закритих приміщеннях, що недостатньо провітрюються, де знаходилась або знаходиться людина хвора на туберкульоз, у громадському транспорті, магазині та інших закладах із значним скупченням людей.

Під час розвитку захворювання проявляються виражені симптоми загальної інтоксикації, а саме: зниження апетиту, слабкість, підвищена пітливість вночі, температура тіла піднімається до 37,2  – 38,0 C, зберігаючись на протязі більше тижня, та спостерігається втрата ваги тіла без видимих на то причин. З’являється кашель, на який хворий спершу не звертає уваги, пов’язуючи його з палінням чи проявами застуди. На початкових стадіях і задишка, і біль в грудях бувають рідко. Як правило, описані симптоми проявляються при задовільному самопочутті і збереженні у повному обсязі працездатності.

Першочергові профілактично-діагностичні заходи

При наявності одного чи сукупності цих симптомів, а також кашлю, що триває понад 2-3 тижні, слід негайно звернутися до лікаря та провести рентгенологічне обстеження. Також показанням до проведення додаткової діагностики є наявність бронхо – легеневих проявів з тривалою інтоксикацією невідомої причини.

Окрім цього раз на рік повинні флюорографічно обстежуватись особи з так званої «групи ризику» щодо туберкульозу: хворі на часті пневмонії, цукровий діабет, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки та інші контингенти.

З метою своєчасного і раннього виявлення захворювання затверджене щорічне проведення туберкулінових проб у дітей. Для запобігання розвитку хвороби, окрім специфічної профілактики, проводиться вакцинація проти туберкульозу.

Також необхідно дотримуватись здорового способу життя, не зловживати алкоголем, палінням, дотримуватись режиму праці та відпочинку.

 

Керівник: Резвих В.Г.

Виконавець: Шамичкова Г.Р. – завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій, Левченко Ю.О. – лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України».