З 2011 року 25 червня світова спільнота відзначає Всесвітній день вітиліго. Понад 100 мільйонів людей, хворих на вітиліго, страждають від соціальних упереджень та важкого психологічного тягаря, стають жертвами дискримінації через це захворювання. День 25 червня було обрано на відзначення пам’яті про видатного співака Майкла Джексона, який страждав на цю недугу до самої смерті у 2009 році.
Основна мета заходів, що проводяться з ініціативи Фонду Досліджень Вітиліго (VR Foundation), полягає в підвищенні поінформованості щодо захворювання, покращенні заходів профілактики та лікування, поліпшенні якості життя хворих, зборі коштів для ґрунтовних досліджень патології.
Вітиліго – набута вогнищева депігментація шкіри без видимих трофічних і запальних явищ. При вітіліго меланоцити (клітини, які синтезують пігмент у шкірі) руйнуються, і на шкірі з’являються білі плями на різних частинах тіла (обличчя, губи, руки, ноги). Подібні ураження також можуть з’являтися на слизових оболонках (внутрішня поверхня рота і носа), сітківці ока. Волосся, яке росте на уражених ділянках, іноді стає білим. Суб’єктивних відчуттів (крім психологічного дискомфорту) при вітіліго немає. Хвороба може розпочатися в будь-якому віці, але в 70 % випадків — до 20 років.
Причина розвитку даного захворювання достеменно невідома. Найбільш поширеною є точка зору, що вітиліго є аутоімунним захворюванням,. Імунна система виробляє білки (цитокіни), які при вітіліго діють на меланоцити, внаслідок чого останні перестають продукувати меланін. Є докази того, що сонячні опіки або емоційний стрес можуть бути пусковим механізмом для початку захворювання. Люди з іншими аутоімунними хворобами мають більше шансів захворіти на вітіліго. Діти батьків, які хворіють на вітіліго, є більш схильними до розвитку захворювання, тобто має місце генетична схильність. Треба зазначити, що робота на шкідливому виробництві, постійні контакти з агресивними хімічними речовинами, такими як: формальдегід, фенол, фенолвмісткими реактивами і жорсткими детергентами підвищує ризик професійного вітіліго.
Не існує можливості передбачити перебіг цього захворювання. У деяких людей депігментовані плями не розповсюджуються, інколи зникають, а в інших прогресують, поширюються на інші ділянки тіла. Деякі люди скаржаться на розвиток нових депігментацій після фізичного або емоційного навантаження.
Вітиліго погано піддається лікуванню, лише в 5% випадках виникає спонтанне відновлення забарвлення шкіри. Адекватна вітамінотерапія з обов’язковим вмістом міді і цинку в вітамінокомплексах допомагає зупинити прогресування вітіліго. Опромінення уражених вітиліго ділянок узковолновимі УФ-променями і лазеротерапія протягом двох років теж знижують ймовірність периферичного зростання плям. Лікування захворювань печінки та захворювань, які спровокували вітиліго, в деяких випадках допомагають відновити нормальну пігментацію шкіри.
Для маскування косметичних дефектів показано застосування тональних косметичних засобів з високим рівнем захисту від ультрафіолету. Виняток прямого сонячного опромінення, крім медичного ультрафіолету, і носіння одягу, що прикриває уражену шкіру, допомагає уникнути сонячних опіків. Змазування шкіри кортикостероїдними мазями помірної активності з поєднанням фотосенсибілізірующих препаратами, наприклад, що містять псорален, надають хороший терапевтичний ефект. Хоча у 25% хворих позитивної динаміки в перебігу вітиліго не спостерігається взагалі. Чергування гормональної терапії вітиліго і фототерапії в кожному конкретному випадку призначається лікарем індивідуально. Прогноз захворювання не завжди сприятливий, але триває активний пошук методів лікування.
