16 квітня – День обізнаності про стрес


 Стреси спіткають нас усюди, а під час повномасштабного вторгнення, вони так чи інакше зачіпають кожну людину, хоча їх сила, інтенсивність і наслідки для психіки та фізичного здоровʼя можуть відрізнятись.

Стрес – це реакція організму, яка виникає як відповідь на фізичну чи розумову напруженість або ж загрозу для життя. Під час війни поєднуються усі ці фактори, що значно ускладнює ситуацію. Сама природа стресу досить складна. У ній задіяні різні органи та системи організму. Під час стресової реакції мозок, сприймаючи загрозу, сигналізує наднирникам виділяти гормони стресу — адреналін і кортизол. Внутрішні резерви організму активуються, тому підвищується м’язова сила, швидкість реакції, витривалість та больовий поріг. Це важливі чинники, що допомагають організму боротися з джерелом небезпеки або втікати від неї. Коли загроза минає, тіло повертається у розслаблений стан. Але коли людина знаходиться у постійній “напрузі”, стресова реакція призводить до постійного зростання рівня адреналіну, а це негативним чином впливає на стан серцево-судинної системи, а також на метаболічні функції.

До стресу можна або адаптуватись, або ж усунути його причину. Оскільки зупинити війну прямо зараз доволі складно, нам доводиться пристосовуватись до нових реалій, і, зокрема, до того, що стрес тепер постійно присутній у нашому житті. Проте боротись із ним необхідно. І це ви можете робити як самостійно, так і з допомогою фахівців.

Стрес проявляється цілим рядом характерних симптомів. Причому це можуть бути як психоемоційні розлади, так і соматичні. До перших належить підвищена дратівливість, агресивність, зниження здатності відчувати задоволення, проблеми з концентрацією уваги та когнітивним мисленням. Також у стані стресу людина страждає від різноманітних проблем із шлунково-кишковим трактом, шкірних висипів, безсоння, тахікардії. У багатьох на фоні стресу розвиваются панічні атаки — різкі напади страху та сильної тривожності, що супроводжуються відчуттям нестачі повітря, пітливістю, тремором усього тіла, нудотою, значним пришвидшенням серцевого ритму.

Якщо ж стрес уже перейшов у хронічну стадію, то описані симптоми можуть проявлятись не так яскраво. Але попри це організм продовжує страждати. В такому стані людина може намагатись “заїсти” стрес чи навпаки починає відмовлятись від їжі. Як результат — сильна втрата ваги чи її набір. Також на фоні стресу, особливо під час війни можуть розвинутись різноманітні хвороби — діабет, серцево-судинні захворювання, рак, псоріаз, інфекційні захворювання та інші. Ну і, звісно, від стресу дуже сильно страждає наша психіка. Тому він є особливо небезпечним, якщо у людини в анамнезі уже були якісь психічні розлади.

Питання про те, як подолати стрес під час війни, сьогодні турбує кожного українця. Профільні фахівці пропонують скористатись деякими порадами відносно того, як нормалізувати свій стан та уникнути негативних наслідків, а саме:

  • Зосередьте свою увагу на тих речах, які ви можете контролювати. Це може бути турбота про ваших рідних та близьких, організація для себе та них безпечного простору та інші моменти.
  • Подбайте про правильне та збалансоване харчування. Це має великий вплив на здоровʼя, тому не варто ані відмовлятись від їжі, ані споживати шкідливі солодощі чи фастфуд у великій кількості. Здорове вітамінізоване харчування укріпить організм та дозволить вам почуватись набагато краще.
  • Слідкуйте лише за офіційними та достовірними джерелами інформації. Під час війни люди набагато частіше стежать за новинами, адже часто від цього залежить їхнє життя. Проте надмірна зацікавленість може перерости у своєрідну залежність. Також небезпечно черпати інформацію із неперевірених джерел. Вони часто транслюють фейки, що збільшує тривожність та погіршує і так порушений ментальний стан.
  • Як показує практика, люди почувають себе спокійніше, коли у них є запаси їжі, питної води та ліків. Тому подбайте про це на випадок критичної ситуації.
  • По можливості організуйте для себе правильний режим відпочинку та роботи. Звісно, повітряні тривоги та бомбардування залишають мало можливостей, але якщо у вас є вільний час, присвятіть його сну та відпочинку.
  • Не забувайте про фізичну активність. Навіть мінімальні навантаження у вигляді прогулянок чи їзди на велосипеді добре впливають на нашу психіку.
  • Не вживайте алкоголь або інші психоактивні речовини та не паліть.
  • Якщо ви відчуваєте, що не справляєтесь, не соромтесь звертатись до фахівців. Сьогодні психологи надають допомогу як офлайн, так онлайн. Крім того, завжди можна знайти благодійні організації, які роблять це безкоштовно.
  • Займайтесь улюбленим хобі. Якщо у вас є справа, яка приносить вам задоволення, обовʼязково приділяйте їй час. Це покращить настрій та відновить ваші внутрішні ресурси.

Повністю позбутися стресу під час війни навряд чи вдасться. Але якщо ви будете піклуватись про себе, про своє ментальне та фізичне здоровʼя, то вам буде значно легше пережити усі випробування цього важкого періоду. Бережіть себе!

За матеріалом: https://arpp.com.ua/articles/stress-during-the-war/

Print Friendly, PDF & Email