I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або уродженими вадами.
I група інвалідності (підгрупи А і Б)
Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоров’я: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги.
Критерії встановлення I групи інвалідності – це нездатність до:
- самообслуговування,
- самостійного пересування,
- орієнтації (дезорієнтація),
- спілкування,
- контролювання своєї поведінки,
- навчання тощо.
ІI група інвалідності
Особи, яким встановлено II групи інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.
До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:
- самообслуговування (людина не може обходитися без допоміжних засобів або допомоги інших осіб),
- самостійного пересування;
- здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування;
- здатності частково чи повністю контролювати свою поведінку.
ІIІ група інвалідності
Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення і обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:
- самообслуговування (лююдина потребує використання допоміжних засобів);
- самостійного пересування (пересування з великою втратою часу),
- навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб),
- праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності),
- орієнтації, спілкування,
- контролюванні поведінки (частково контролюють в особливих умовах).
Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.
Також питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.
Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Ознайомитися з адресою та контактними номерами телефонів усіх МСЕК в Україні, а також з новими адресами комісій з Донецької та Луганської областей, можна звернувшись за номером телефону на «гарячу лінію» МОЗ: 0 800 60 20 19.
У складних випадках осіб, які звертаються для встановлення інвалідності, можуть направляти для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця).
Якщо під час проходження медико-соціальної експертної комісії порушують ваші права, зокрема у вас вимагають гроші за проходження обстеження, звертайтеся телефоном на «гарячу» лінію МОЗ: 0 800 60 20 19.