Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах мавпячої віспи глобальною надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я.
Таке рішення прийняли через ріст захворюваності в усьому світі, це є найвищий рівень тривоги, який може оголосити ВООЗ.
Нині подібні надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров’я оголошені щодо пандемії коронавірусу та поширення поліомієліту.
Станом на 08.08.2022 вже 87 країн сповістили про більш ніж 28 тисяч випадків захворювання. Вже зареєстровано 10 смертей, у т.ч. за межами Африки – 5 (Іспанія – 2, Бразилія, Індія, Перу – по одному випадку).
За оцінкою ВООЗ, ризик зараження мавпячою віспою є помірним у всьому світі та високим у європейському регіоні.
В Україні офіційно наразі не зареєстровано жодного випадку мавпячої віспи. Проте, у Польщі першого хворого виявили у червні, на сьогодні там вже зареєстровано 63 випадки.
Раніше мавпячу віспу вже зареєстрували у країнах Європи, зокрема в Іспанії, Португалії, Німеччині, Бельгії, Франції, Нідерландах, Італії, Швеції, Австрії, Данії тощо.
Мавпяча віспа – інфекційне захворювання, яке притаманне регіонам Західної і Центральної Африки. Вона характеризується висипами на шкірі, слабкістю, лихоманкою тощо.
Інкубаційний період (період часу від інфікування до появи симптомів) віспи мавп зазвичай становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня.
Інфекцію можна розділити на два періоди.
- Період інвазії (0-5 днів).
Супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем в спині, у м’язах і сильною астенією (слабкістю).
- Період висипки (через 1-3 дні після виникнення лихоманки).
Спочатку виникає на обличчі (в 95% випадків) і потім поширюється на інші частини тіла (долоні та ступні в 75% випадків). Висипання проходять кілька етапів розвитку – від макулопапул (papula — ураження шкіри (частіше округле), підняте над рівнем навколишньої шкіри) до везикул (невеликих наповнених рідиною бульбашок) і пустул, які приблизно через 10 днів покриваються корочками. До повного зникнення кірочок може пройти три тижні.
У деяких пацієнтів перед появою висипки розвивається важка лімфаденопатія (збільшення лімфатичних вузлів), яка є характерною ознакою віспи мавп в порівнянні з іншими схожими захворюваннями.
Вірус віспи мавп схожий з натуральною віспою людини – хворобою, яка була повністю викоренена в 1980 році. Хоча віспа мавп протікає набагато легше, вона може привести до фатального результату.
Вірус віспи мавп в основному передається людині від диких тварин, таких як гризуни і примати. Інфікування відбувається в результаті прямого контакту з кров’ю, біологічними рідинами, а також ураженою шкірою або слизової інфікованих тварин. В Африці документально зареєстровані інфекції у людей в результаті поводження з інфікованими мавпами, гамбійських щурами і білками, при цьому основним резервуаром вірусу є гризуни. Одним з можливих факторів ризику є вживання в їжу м’яса інфікованих тварин без належної термічної обробки.
Вторинна передача, або передача від людини людині, відбувається в результаті тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, пошкодженнями шкіри інфікованої людини або з предметами, контамінованими біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини.
Передача інфекції відбувається при тривалому особистому контакті, що піддає найбільшому ризику інфікування членів сім’ї людини з гострим випадком захворювання. Передача інфекції може також відбуватися при інокуляції або через плаценту (вроджена віспа мавп).
Серед захворілих 98% складають чоловіки. Середній вік – 41 рік.
Від віспи мавп немає специфічного лікування або вакцини, проте попередня вакцинація проти натуральної віспи є високоефективною профілактикою віспи мавп.
Вірус віспи мавп зазвичай лікується симптоматично.
Профілактика
Єдиним способом зменшення числа інфекцій серед людей є підвищення обізнаності щодо факторів ризику і просвіта населення щодо заходів, які можуть бути вжиті для обмеження контактів з вірусом. Для боротьби зі спалахами найважливіше значення мають заходи епіднагляду та оперативне виявлення нових випадків захворювання.
Необхідно уникати тісних фізичних контактів з людьми, інфікованими віспою мавп. При догляді за хворими людьми необхідно надягати рукавички і використовувати засоби захисту. Після догляду за хворими людьми або після відвідин таких людей необхідно регулярно мити руки. Хворих рекомендується ізолювати або на дому, або в лікувальному закладі.
Мандрівники до країн Західної Африки, ендемічних з MPXV, повинні уникати контактів з тваринами, що можуть бути носіями хвороби (гризуни, сумчасті тварини, примати), утримуватися від вживання м’яса диких тварин. Необхідно дотримуватись гігієнічних норм, належної безпеки харчових продуктів та питної води.
Система епідеміологічного нагляду у кожній країні передбачає детальне розслідування випадків захворювання та відстеження контактних осіб. Людина, яка матиме контакт з інфікованою особою або захворіє сама, не зможе покинути країну перебування до повного одужання.
У разі появи будь-яких симптомів захворювання під час подорожі або після повернення необхідно терміново звернутися по медичну допомогу.
Виконавець: Макаровська Валерія – лікар-епідеміолог відділу моніторингу, комунікації та реагування на небезпеки ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ».
