За ініціативою Американської асоціації біологічної безпеки у рамках Програми зменшення біологічної загрози 14-19 жовтня 2022 року проведена Щорічна міжнародна конференція з біобезпеки та біозахисту.
На конференції повідомлялось про потенційні катастрофічні біологічні ризики та пропозиції щодо укріплення біобезпеки в країнах, а також про сучасні надійні лабораторні системи з біозахисту.
Основна мета міжнародної конференції – сприяти прозорості та ухваленню додаткових заходів безпеки на національних рівнях, щоб країни змогли приймати власні рішення з приводу біобезпеки, а також покращення фінансування дотримання міжнародних норм в країнах для запобігання біологічної загрози населенню.
Для цього Американська асоціація біологічної безпеки розробила разом з APHL (Асоціація лабораторій громадського здоров’я) проект для посилення біологічної безпеки в медичних лабораторіях.
По-перше, це програма готовності та реагування громадського здоров’я, в яку повинні входити законодавчі та нормативні документи, показники ефективності попередніх досліджень, навчання, предметна експертиза, технічна допомога, управління інцидентами та на все це повинно бути регуляторне керівництво.
По-друге, розширення компетенцій персоналу лабораторій щодо оцінки якості виконаної роботи та застосування практики і технологій біобезпеки інформованими особами.
По-третє, проведення наукових семінарів для персоналу медичних лабораторій.
Та останнє, це підтримка експлуатації і обслуговування лабораторій, у тому числі, систем обробки повітря, електроживлення та освітлення, систем знезараження стоків, систем знезараження використаних матеріалів тощо.
І якщо хоча б один з названих факторів буде порушений, то це може призвести до слабкості усієї системи біологічної безпеки.
Для укріплення системи біобезпеки та біозахисту в кожній країні необхідно:
1) зміцнювати ресурси охорони здоров´я для вакцинації населення від інфекційних хвороб, якісного тестування на хвороби та забезпечення засобами індивідуального захисту населення;
2) зробити доступними вищезазначені ресурси;
3) підтримувати довіру до урядів країн, які будуть надавати допомогу;
4) удосконалювати і посилювати систему епідеміологічного нагляду;
5) забезпечити лабораторну біобезпеку і біозахист;
6) розвивати дослідну біобезпеку;
7) систематично підвищувати знання персоналом лабораторій правил безпеки роботи та стандартних операційних процедур перед початком роботи.
Управління біологічними ризиками – лише частина процесу, в якому державні та приватні організації визначають безпечність для життя і здоров’я.
Надійні системи біобезпеки і біозахисту в лабораторіях сприяють забезпеченню біобезпеки в країнах в цілому! Так вважає Американська асоціація безпеки.
Виконавець: лікар бактеріолог ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» ДИКЛЕНКО Тетяна.
Керівництво: в. о. заступника генерального директора ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» РЕЗВИХ Валентина.
