Сьогодні, 26.05.2022р. у прес-центрі ІА «Мост-Дніпро» у режимі Zoom відбулася прес-конференція на тему «Педикульоз та його небезпека».
У прес-конференції взяла участь в.о. завідувача паразитологічної лабораторії ДУ «Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Лариса УГОДІНА.
Вона розповіла про те, що люди старшого покоління пам’ятають період масового ураження населення педикульозом у післявоєнні роки минулого століття. Майже щоденно приходилось вичісувати гребінцем вошей із волосся голови, а вони з’являлись знову і знову.
Так, що ж таке педикульоз? Педикульоз – це ураження людей вошами.
Воші – дрібні безкрилі комахи, різні види яких можуть паразитувати на людині та тваринах.
На людині живуть 3 види вошей (головна, платтяна та лобкова – площиця), головна і лобкова воші світло – сірого кольору довжиною 1 – 1,5 мм, платтяна- майже біла, крупніша, довжиною 2 – 4 мм. Кожна має по 3 пари лапок, які закінчуються кігітками, що дозволяє вошам міцно утримуватись на волоссі.
Харчуються воші кров’ю 2 – 3 рази на день, прокусуючи шкіру людини. Кровосмоктання може продовжуватись від 1 – ї до 10 – ти хвилин.
Рухомість воші залежить від навколишньої температури. За 1 хвилину воша проповзає 20 – 35 см. Найбільша рухомість відмічається при t +25 о +27 о. При t о нижче 5 о воші не можуть пересуватись.
Для розмноження воші відкладають яйця – гниди продовгувато – овальної форми, блідно – жовтуватого кольору, довжиною 0,7 – 1 мм.
Яйця приклеюються до волосся голови, лобка або ворсинок та ниток одягу, особливо у швах.
За день самиця відкладає від 5 до 14 яєць, за своє життя до 300 гнид. Через 4 -14 днів із гниди виводиться личинка, яка схожа на дорослу особину, і теж харчується кров’ю.
Максимальна тривалість життя головної воші 27 – 38 днів, платтяної – 32 – 46 днів.
Поза тілом людини лобкова воша може жити 10 годин, головна – 24 години, платтяна – 7 – 10 діб.
Найчастіше зустрічається головний педикульоз, при якому воші знаходяться головним чином на скронях, потилиці, тім’ї, за вухами.
Зараження вошами відбувається при користуванні спільними з хворим речами- одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся, при безпосередньому контакті із завошивленою людиною, з якої переповзають воші .
Збереженню завошивленості сприяють скупченість населення, відсутність умов для додержання правил особистої гігієни.
Медичне значення вошей можна розглядати в 2 – х направленнях:
- як ектопаразитів
- як переносників зворотного та висипного тифів
Як ектопаразити вони викликають:
- сильне свербіння шкіри що зумовлюється токсичною, подразнюючою дією слини вошей
- відмічається огрубілість шкіри при сильно вираженій вошивості
- темна пігментація шкіри.
Переносниками тифів являються платяні воші.
Зараження здорової людини відбувається при попаданні фекалій заражених вошей в ранки при розчісуванні шкіри.
Заходи профілактики передбачають:
- регулярне миття тіла не менше 1 разу в 7 – 10 днів
- зміну білизни в цей же термін
- щоденне розчісування волосся
- систематичне очищення верхнього одягу, головних уборів, постелів.
Заходи боротьби з вошами включають:
- вичісування густим гребенем волосся на голові
- обстриження волосся або гоління
Перед вичісуванням волосся промити теплим 5 – 10 % розчином столового оцту, зав’язати хусткою або рушником на 30 хвилин – 1 годину. Це полегчить вичісування гнид.
Для знищення лобкових вошей необхідно збрити волосся на лобку, ногах, під пахвами, на обличчі (вуса, борода). Обстрижене волосся зібрати на папір і спалити.
Рекомендується обробка завошивлених 20 % емульсією бензил – бензоату або нанесення на волосся спеціальних шампунів не менше як на 20 хвилин.
При відсутності почервоніння шкіри (подразнення) термін дії шампуня можна подовжити до 1 – ї години. Всі речі, на яких можуть бути воші або гниди випрати або прогладити гарячою праскою через вологу тканину.
Проводити само – та взаємоогляди кожні 10 днів на протязі 30 днів після лікування.
