Лептоспіроз зустрічається в усьому світі як у сільських, так і міських районах помірного та тропічного клімату.
Це захворювання є професійним фактором ризику для людей, що працюють з тваринами та на сільськогосподарських угіддях, особливо на зволожених місцевостях (на рисових полях, при заготовці сіна тощо), а також працівників служб каналізації, ветеринарів, військовослужбовців. Захворіти можна під час перебування на заражених водоймах (купання, ловля риби тощо).
За повідомленням Європейського Центру профілактики та контролю захворювань (ЄЦПКЗ) в країнах Європи щорічно реєструються випадки лептоспірозу.
У 2020р. в Україні зареєстровано 120 випадків лептоспірозу серед людей (інт. пок. 0,29) проти 295 випадків. (інт. пок. – 0,70) за той же період 2019р., відмічається зниження в 2,4 рази. Така ж тенденція зберігається і у 2021 році. За 7 місяців 2021 року в Україні вже зареєстровано 39 випадків лептоспірозу проти 54 за той же період 2020 року.
В Дніпропетровській області за 2020 рік зареєстровано 5 (інт пок. 0,15) випадків лептоспірозу проти 11 випадків у 2019 році (інт. пок. – 0,33), в т.ч. 6 летальних(2019 рік).
У 2021 році у Дніпропетровській області зареєстровано 1 летальний випадок лептоспірозу, захворілий помер.
Ризики інфікування населення в природних та антропургічних осередках, де основними джерелами є гризуни, залишається високими, що підтверджується результатами проведеного лабораторного моніторингу на території області.
При лабораторному дослідженні мишовидних гризунів на лептоспіроз лабораторією особливо небезпечних інфекцій Установи отримуються позитивні результати від 10 до 15 відсотках. Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що протікає з лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом. Різноманітність клінічних проявів ускладнює своєчасну діагностику лептоспірозу, що веде до пізньої госпіталізації та погіршення прогнозу.
Джерело і резервуар збудника інфекції – хворі і перехворіли тварини, які виділяють лептоспіри із організму в навколишнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, а також виділеннями з легенів і статевих органів. Гризуни є постійними резервуарними носіями лептоспір. У зв’язку з цим гризуни, а також собаки – лептоспіроносії несуть велику епідеміологічну та епізоотологічну небезпеку.
Лептоспіри стійкі до впливу низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), довго живуть у воді, проте дуже чутливі до висушування, сонячних променів, високої температури, кислот і препаратів хлору.
Механізм передачі збудника – аліментарний або контактний. Зараження відбувається при вживанні контамінованої води і їжі, купанні, риболовлі, при сільськогосподарських роботах, роботі в вугільних шахтах, при прямому контакті при догляді за хворими тваринами, при укусі гризунами. Сприйнятливість до лептоспірозу у людей висока. Більшість випадків зараження припадає на літньо – осінній період.
Хвора людина не становить небезпеки по зараженню інших людей. Пряма передача інфекції від людини можлива тільки в разі вродженої інфекції та вигодовуванні дитини грудним молоком.
Лептоспіри проникають в організм людини через слизові оболонки травного тракту, а також кон’юнктиву і пошкоджену шкіру, з кров’ю розносяться по всьому організму. Інкубаційний період триває від 1 до 20 діб, частіше – 7-14 діб.
Яких профілактичних заходів необхідно додержуватися :
– купатися необхідно в спеціально відведених місцях. Зараження лептоспірозом частіше відбувається в закритих стоячих водоймищах, особливо мілководних. Слід пам’ятати, що ризик зараження зростає під час купання при наявності на тілі подряпин, ран та ковтанні води.
– бажано відмовитись від прогулянок босоніж у заболочених місцях;
– при виконанні польових робіт, риболовлі, полюванні, догляді за хворою худобою необхідно обов’язково дотримуватися правил особистої гігієни – вдягати гумові чоботи, рукавички;
-забороняється вживати в їжу м’ясо і молоко хворих на лептоспіроз тварин, сиру, воду з відкритих водоймищ.
Якщо зараженню запобігти не вдалось та з’явилися клінічні ознаки хвороби (слабкість, підвищення температури тіла, біль у литкових м’язах, жовтяниця шкіри, крововиливи в сітківку ока тощо), негайно звертайтесь за медичною допомогою.
Діагностика проводиться шляхом виявлення антитіл проти лептоспір в крові за допомогою високочутливої і специфічної реакції мікроаглютинації.
Антитіла при лептоспірозі з’являються пізно, досягають максиму на 3-му тижні і пізніше. З метою ранньої діагностики рекомендується дослідження парних сироваток крові.
Для виконання таких лабораторних досліджень необхідно звертатись до ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗУ» (м. Дніпро, вул. Щербаня, 6, тел. 731-96-74), де проводиться прийом проб на лабораторне дослідження та видача результатів дослідження.
У Дніпропетровській області дослідження крові (біоматеріалу) та об’єктів довкілля (гризунів) виконує єдина атестована на даний вид досліджень та акредитована в системі ISO 17025 лабораторія особливо небезпечних інфекцій відділу дослідження біологічних факторів ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗУ » ( тел. 731-95-57).
Консультацію щодо обстеження на лептоспіроз можна отримати у відділенні особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ », тел. 731- 96-81.
Не будьте байдужими до свого здоров’я !
Завідувач відділення ОНІ Шамичкова Г.Р.
Керівник:
В.о. генерального директора
ДУ “Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗУ” Вальчук С.І.
