Як проявляється і передається, де зустрічається холера, лабораторний моніторинг збудника та заходи з профілактики захворювання
Холера – це гостре кишкове інфекційне захворювання, яке представляє особливу небезпеку життю і здоров’ю людей з тієї причини, що може нестримно поширюватися, охоплюючи великі групи людей та маючи без належного лікування велику вірогідність розвитку летальних результатів.
Як проявляється і передається холера
Захворювання викликається бактерією, так званим холерним вібріоном (V.cholerae). Виникнення більшості епідемій чітко пов’язані з водним фактором передачі збудника інфекції, однак поширенню хвороби в побутових умовах також сприяє пряме забруднення їжі інфікованими фекаліями. Можливий контактно-побутовий шлях передачі збудника інфекції, наприклад, через забруднені руки.
Інкубаційний період (між попаданням в організм заражених харчових продуктів або води і появою перших клінічних симптомів) у хворого складає від кількох годин до 5 діб, в середньому 1-2 дні. Джерелом інфекції є тільки людина.
У зовнішньому середовищі, зокрема на харчових продуктах, холерні вібріони виживають до 2-5 днів. На овочах, що зрощуються на відкритому ґрунті, при сонячному світлі вони гинуть через 8 годин. Тривалий термін холерні вібріони виживають у відкритих водоймищах із середньою температурою води +170C та вище.
Холера вражає як дітей, так і дорослих. Вона характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту з виникненням багаторазових проносу та блювання,
внаслідок яких розвивається значне обезводнення організму. Хвороба за відсутності своєчасного лікування може за декілька годин призводити до смерті.
У багатьох людей може і не бути ніяких симптомів, хоча впродовж 1-10 днів після інфікування V. cholerae в їх фекаліях є присутніми бактерії, які поступаючи назад в довкілля становлять потенційний ризик для інших людей та розповсюдження захворювання.
Де захворювання зустрічається
Розрізняють ендемічне та епідемічне поширення хвороби. Ендемічний по холері район – це територія, в якому підтверджені випадки виявлялися впродовж трьох останніх років і є фактичні дані, що підтверджують місцеву передачу захворювання (тобто, випадки не завезені звідки-небудь ззовні). Спалах або епідемія може виникнути як в ендемічних країнах, так і в тих, де холера не виникає регулярно.
Хвороба має особливо стрімке поширення у країнах з проблемами забезпечення якісною питною водою, низьким рівнем санітарно-гігієнічного благоустрою, медичного обслуговування та гігієнічних знань населення. На світовому рівні заходи щодо попередження розповсюдження холери передбачені Міжнародними медико-санітарними правилами.
На теперішній час у світі триває сьома пандемія холери. Це інфекційне захворювання залишається глобальною загрозою для громадського здоров’я.
За даними Європейського центру профілактики та контролю захворювань зареєстровані спалахи холери з новими випадками у 2021 році в Азії (Бангладеш, Йемен, Індія), Африці (Демократична Республіка Конго, Ефіопія, Мозамбік, Нігерія, Сомалі), а також ендемічними територіями в Америці є Гаїті (останні випадки зареєстровані у 2019 році) та Домініканська Республіка (останні випадки – у 2020 році).
Щороку реєструються завізні випадки холери в країнах Європейського регіону: 2012 рік – 18 випадків, 2013 рік – 9 вип., 2014 рік – 12 вип., 2015 рік – 24 вип., 2016 рік – 23 вип., 2017 рік – 17вип., 2018 рік – 26 вип. Так в 2012-2018 роках випадки холери реєструвались в Великобританії, Німеччині, Франції, Іспанії, Бельгії, Швеції, Данії, Норвегії, Австрії, Чехії (https://www.ecdc.europa.eu/en/surveillance-atlas-infectious-diseases).
В Україні, за останні 27 років, найбільша кількість випадків захворювання на холеру реєструвалась в 1994 році (845 випадків) та 1995 році (548 випадків). У 2011 році зареєстрований резонансний спалах холери у Маріуполі, Донецька область (33 хворих, 24 носія холерного вібріону).
В Дніпропетровській області останній спалах холери зареєстрований в 1994 році серед мешканців м. Кривий Ріг, під час якого захворіло 63 особи. Під час епідеміологічного розслідування встановлено, що холера в м. Кривий Ріг виникла внаслідок вживання інфікованої морської риби, завезеної з Миколаївської області. З
1995 року випадки холери серед населення Дніпропетровської області не реєструвались.
Разом з тим, активні міжнародні зв’язки та інтенсивне транспортне сполучення не виключають завезення холери і на територію Дніпропетровської області, а оптимальні природно-кліматичні умови у літній період часу в регіоні не виключають циркуляцію збудника цієї небезпечної хвороби в навколишньому середовищі.
Проведення лабораторного моніторингу циркуляції збудника холери
Державна установа «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (далі – ДУ«Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ») – єдина установа в області, що здійснює лабораторний моніторинг циркуляції збудника холери у навколишньому середовищі, в тому числі у воді відкритих водоймищ в місцях масового відпочинку населення.
За результатами лабораторного моніторингу в червні 2021 року токсигенні холерні штами в навколишньому середовищі та серед людей не виділялись.
Що необхідно для запобігання захворювання на холеру
- Дотримуватись правил особистої гігієни.
- Вживати тільки гарантовано безпечну воду і напої.
- Для пиття, миття посуду, овочів, фруктів, ягід тощо використовувати воду лише з перевірених безпечних вододжерел.
- Не використовувати в їжу харчові продукти, якість яких викликає сумнів.
- Запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, так як вони можуть механічним шляхом переносити збудники інфекційних хвороб.
- Уникати відпочинку у невстановлених місцях.
- Під час купання у водоймищах при купанні у відкритих водоймах (море, річки, ставки) старатись не заковтувати воду.
- Не купувати на стихійних ринках або з рук у приватних осіб, наприклад на пляжах оздоровчої зони, будь-які морепродукти, в’ялену рибу та страви, що швидко псуються.
- Уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційних кишкових захворювань.
Особам, що виїжджають у країни, в яких неблагополучна епідемічна ситуація з холери, необхідно особливо слідкувати за дотриманням цих правил. Якщо протягом п’яти днів після повернення з таких країн у людини виникли прояви шлунково-кишкових розладів, необхідно негайно звернутися до сімейного лікаря. Самолікування може призвести до найтяжчих ускладнень та наслідків для здоров’я людини.
Виконавець: Шамичкова Г.Р. – завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій, Левченко Ю.О. – лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ«Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ».
