Вода – як фактор ризику виникнення інфекційних хвороб. Основні заходи з профілактики захворювань.


Вода, поряд із своїм  величезним життєво необхідним для людини благом, за певних умов і, на жаль, досить часто може стати фактором ризику виникнення різноманітної патології, у т.ч. інфекційних захворювань. Тому, хочемо наголосити на ризики виникнення інфекційної патології після вживання води або використання її з іншою метою.

Спалахи, епідемії з провідним водним фактором передачі завжди відрізняються гострим характером з ураженням великої кількості населення за короткий проміжок часу, з блискавичним розповсюдженням на значні території.

В Україні протягом останніх років реєструвалися спалахи кишкових інфекцій, вірусного гепатиту, шигельозу, черевного тифу пов’язані з водою.

Слід нагадати і про холеру (особливо небезпечну інфекцію), на яку в Україні тільки в 1995 році захворіло 924 людини, інфікування яких, головним чином, було пов’язано з водокористуванням. А також спалах вірусного гепатиту А в Дніпропетровській області в 1994 році (захворіло понад 3-х тисяч мешканців міст Кривий Ріг, Жовті Води, Криворізького, Софіївського, Широківського районів) та 2014 році (захворіли майже 300 мешканців міст Кривий Ріг та Дніпро).

На жаль, Україна продовжує бути країною з потенційною небезпекою інфікування збудниками, у т.ч. що передаються водним шляхом. Причиною такого явища є існування наступних проблем:

– для більшості населення джерелами питного водопостачання є поверхневі водойми, що несуть значне антропогенне навантаження і, як наслідок, постійно погіршується якість води у результаті забруднення органічними речовинами та збудниками інфекційних захворювань;

– відсутність надійних систем очистки та знезараження води, адекватних ступеню забрудненості, оскільки застосування хлорвмісних сполук  є неефективним, особливо щодо патогенних вірусів.

Є значний ризик мікробної контамінації питної води у водорозподільній мережі в процесі її доставки до споживача та до місць

безпосереднього вживання води. Це пов’язано із високою зношеністю водогонів і, як наслідок, з постійним виникненням аварійних ситуацій, що призводять до додаткового забруднення води.

Наступною причиною контамінації питної води є тривале її зберігання в ємностях.

Характеризуючи нинішню епідемічну ситуацію, слід зазначити, що в останні десятиліття як у світі, так і в Україні, спостерігається зниження ролі водного фактору в розповсюдженні інфекційних захворювань, але лише бактерійної природи.

Черевний тиф, до впровадження хлорування на водогонах, був винятково «водною» інфекцією. Реєструвалися спалахи в Донецькій, Одеській та Закарпатській областях.

Впровадження технології знезараження питної води, підвищення санітарної культури населення сприяло за останні десятиліття різкому зниженню захворюваності не тільки на черевний тиф, але й інші бактерійні кишкові інфекції.

Нагадаємо про найпоширеніші симптоми гострих кишкових інфекцій: слабкість, підвищення температури, біль у животі, блювота і діарея.

З метою попередження виникнення інфекційних хвороб з водним шляхом передачі необхідно:

– уникати відпочинку у невстановлених місцях, де не проводяться заходи по підготовці до оздоровчого сезону, в тому числі систематичний лабораторний контроль якості води водоймищ;

– під час відпочинку не використовувати воду відкритих водоймищ для пиття, миття посуду, овочів, фруктів;

–  не заковтувати воду під час купання;

–  суворо дотримуватись правил особистої гігієни;

– після купання у відкритих водоймах, басейнах  – прийняти душ;

– ретельно стежити за чистотою рук, мити їх з милом перед їжею і приготуванням страв, а також після відвідування туалету, поїздок у громадському транспорті;

– вживати тільки гарантовано безпечну воду і напої (бажано вживати воду і напої у фабричній розфасовці);

При будь-яких розладах шлунково-кишкового тракту необхідно звертатись до лікаря. Самолікування може призвести до найтяжчих ускладнень та наслідків для здоров’я людини. Крім того, з метою встановлення достовірного діагнозу необхідно пройти лабораторне обстеження на холеру та збудники інших кишкових інфекцій

 

Виконавець: Кузьменко О.В. – завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ».

Print Friendly, PDF & Email