У 2019 році серед населення Дніпропетровської області вже зареєстровано випадок захворювання на лептоспіроз
Збудник лептоспірозу при електронній мікроскопії
ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України» повідомляє, що у поточному році серед населення області вже зареєстрований лабораторно підтверджений випадок захворювання на лептоспіроз. Захворілий чоловік (80 років) – пенсіонер, мешканець Солонянського району, який займається рибною ловлею.
Лептоспіроз – гостре природно-вогнищеве зоонозне інфекційне захворювання, що протікає з проявами лихоманки, загальної інтоксикації, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом тощо. Різноманітність клінічних проявів хвороби ускладнює її своєчасну діагностику, що призводить до пізньої госпіталізації хворого та погіршення прогнозу.
Джерелом, а також резервуаром збудника інфекції є хворі і перехворілі тварини, які виділяють лептоспіри із організму в навколишнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, а також виділеннями з легенів і статевих органів.
Гризуни є постійними носіями лептоспір. У зв’язку з цим вони, а також собаки – лептоспіроносії несуть велику епідеміологічну та епізоотологічну небезпеку. Лептоспіри стійкі до впливу низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), довго живуть у воді, проте дуже чутливі до висушування, сонячних променів, високої температури, кислот і препаратів хлору.
Механізм передачі збудника – аліментарний або контактний. Зараження відбувається при вживанні контамінованої води і їжі, укусі гризунами чи прямому контакті
при догляді за хворими тваринами, а також під час купання та риболовлі, роботи у вугільних шахтах, сільськогосподарської діяльності тощо.
Гризуни – джерело і резервуар збудника лептоспірозу
Можливий професійний характер зараження. До групи ризику щодо захворювання на лептоспіроз належать тваринники, меліоратори, працівники м’ясокомбінатів, робітники очисних споруд та каналізації, мисливці, рибалки, шахтарі. Сприйнятливість до лептоспірозу у людей висока. Більшість випадків зараження припадає на літньо-осінній період.
Хвора людина не становить небезпеки для оточення, захворювання передається лише від заражених тварин або через контамінацію навколишніх предметів. Лептоспіри проникають в організм людини через слизові оболонки травного тракту, а також кон’юнктиву і пошкоджену шкіру, з кров’ю розносяться по всьому організму. Інкубаційний період триває від 1 до 20 діб, частіше – 7-14.
Щоб попередити ризик розвитку захворювання на лептоспіроз необхідно додержуватися наступних профілактичних заходів:
- купатися слід у спеціально відведених місцях. Заражаються лептоспірозом найчастіше у закритих стоячих водоймищах, особливо мілководних. Необхідно пам’ятати, що потенційний ризик зараження зростає під час купання при наявності на тілі пошкоджень (подряпин, ран) та ковтанні води;
- рекомендовано відмовитись від прогулянок у заболочених місцях босоніж;
- необхідно обов’язково дотримуватися відповідних правил особистої гігієни при виконанні польових робіт, риболовлі, полюванні, догляді за хворою худобою – вдягати гумові чоботи, рукавички тощо;
- заборонено вживання м’яса і молока хворих на лептоспіроз тварин, а також сирої води із відкритих водоймищ.
Якщо зараженню запобігти не вдалось та з’явилися клінічні ознаки хвороби (слабкість, підвищення температури тіла, біль у литкових м’язах, жовтяниця шкіри та склер, крововиливи в сітківку ока тощо), необхідно у той же час негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.
Діагностика проводиться шляхом виявлення антитіл проти лептоспір в крові за допомогою високочутливої специфічної реакції мікроаглютинації. Антитіла при лептоспірозі з’являються пізно, досягають максимальних своїх значень на 3-му тижні і пізніше. З метою проведення ранньої діагностики рекомендується дослідження парних сироваток крові – взяту в перші дні захворювання і приблизно через 5 днів.
У Дніпропетровській області дослідження крові (біоматеріалу) від хворих та осіб з підозрою на лептоспіроз виконує атестована на даний вид досліджень лабораторія особливо небезпечних інфекцій відділу досліджень біологічних факторів ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України» (далі – лабораторія ОНІ). Моніторингові лабораторні дослідження з об’єктів довкілля (гризунів) також виконуються лабораторією ОНІ, акредитованою в системі ISO 17025 на даний вид досліджень.
Консультацію щодо діагностичного обстеження та проведення лабораторних досліджень з об’єктів довкілля на лептоспіроз отримати у відділенні особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України», тел. для довідок 731- 96-81. Для проведення таких лабораторних досліджень необхідно звертатись до ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України»
(м.Дніпро, вул. Щербаня, 6, тел. 731-95-57), де проводиться прийом проб та видача кінцевих результатів.
Звертайтеся. Не потрібно знехтувати власним здоров’ям!
Виконавець: Шамичкова Г.Р. – завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій відділу досліджень біологічних факторів ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України», Левченко Ю.О. – лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України».
