Пік активності кліщів вже розпочинається.


Вже реєструються випадки звернення населення Дніпропетровської області до лікувально – профілактичних закладів у зв’язку з нападами кліщів. Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин. На території України вони переносять іксодовий кліщовий бореліоз (хворобу Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, туляремію та інші особливо небезпечні хвороби.

За 2018 рік в Україні зареєстровано більше 5 тис. випадків хвороби Лайма (іксодового кліщового бореліозу), у т. ч. 271 випадок у Дніпропетровській області.

За січень-березень 2019 року серед населення області вже зареєстровано 2 випадки хвороби Лайма (м. Дніпро), серед захворілих одна дитина віком до 17 років.

У 2018 році лабораторією особливо небезпечних інфекцій Державної установа «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України»  досліджено більше 1500  кліщів (знятих з людей). Кожен третій кліщ  був інфікований бореліями.

Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин. На території України вони переносять іксодовий кліщовий бореліоз (хворобу Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, туляремію та інші особливо небезпечні хвороби.

Кліщовий бореліоз (синоніми: хвороба Лайма, іксодовий кліщовий бореліоз) – це особливо небезпечна інфекційна хвороба з гострим або хронічним протіканням, при якій можливі ураження шкіри, нервової, серцево-судинної систем і опорно-рухового апарату. Інкубаційний (безсимптомний) період коливається від 3 до 45 днів (в середньому 12-14 днів).У більшості захворілих в місці вхідних воріт розвивається характерне ураження шкіри – почервоніння у вигляді кільця. Але, при цьому, вражається не лише шкіра. Спостерігаються больові відчуття в м’язах, суглобах, підвищення температури, ознаки інтоксикації. Якщо збудник потрапив до організму у великій кількості, він починає поширюватися по кровоносним і лімфатичним судинам в центральну нервову систему, серце, м’язи, суглоби, печінку, селезінку. У таких випадках розвивається інша стадія захворювання, при якій можуть проявлятися різноманітні симптоми ураження нервової системи (менінгіт, поліневрит), очей (кон’юнктивіт, запалення зорового нерву), артрити, міозити, перикардити, гепатити тощо.

Кліщовий вірусний енцефаліт – це особливо небезпечна інфекційна хвороба з гострим або хронічним протіканням. Інкубаційний період, в середньому, 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. Ранніми проявами хвороби є головний біль, який зростає за своєю інтенсивністю, підвищення температури до 38-39 °C, нудо-та, безсоння, запаморочення,  болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. У місці присмоктування кліща також може з’явитися еритема. Надалі відмічають симптоми ураження центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем. У 30 % осіб, що захворіли, розвиваються клінічні симптоми хвороби, які прогресують до менінгіту, менінгоенцефаліту, енцефаломієліторадикуліту. Ускладнення кліщового енцефаліту відмічаються у 30-80 % перехворілих клінічно вираженою формою та представлені в’ялими паралічами переважно верхніх кінцівок. Можливо тривале хронічне носійство вірусу.

Туляремія – це особливо небезпечна інфекційна хвороба. Інкубаційний період від декількох годин до 21 дня, в середньому  3 — 7 днів. Вирізняють бубонну, виразково-бубонну, конъюнктивально – бубонну, ангінозно-бубонну, абдомінальну (кишкову) та інші форми. Хвороба починається гостро з підвищення температури до 38,5—40 ° С. З різкого головного болю, запаморочення, болі в м’язах  ніг, спини. У тяжких  випадках можливі  носові кровотечі. Характерна ознака – збільшення різних лімфатичних вузлів, розміри яких можуть бути від горобин до грецького горіху. Лихоманка триває від 6 до 30 днів.

Ускладнення можуть бути  специфічними (вторинна туляремійна пневмонія, перитоніт, перикардит, менінгоенцефаліт), а також абсцеси, гангрени, обумовлені вторинною бактеріальною флорою.

У 2018 році пік активності кліщів розпочався в квітні місяці, у травні та червні зареєстрована найбільша кількість випадків нападу кліщів на людину.

Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, незалежно від погодних умов. Однак, їх менше в суху і спекотну погоду, а в прохолодну та похмуру кількість збільшується. Кліщі нападають на людей не лише під час перебування на природі. Після відвідування зеленої зони, вони залишаючись на одязі, переносяться в приміщення, і якщо одяг не оглядається і не очищається, можуть потрапляти на шкіру в найбільш уразливих місцях: за вухами, на шиї, в паховій області.

Живляться кліщі кров’ю людей та тварин під час глибокого занурення хоботка в шкіру. Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування, тим більша вірогідність зараження.

Якщо до тіла людини  присмоктався кліщ, його слід зняти, як можна швидше. Для цього потрібно звернутись за медичною допомогою до травмпункту лікувально-профілактичного закладу, які працюють цілодобово, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації щодо подальших дій.

Щоб зберегти кліща живим, його необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд та щільно закрити кришку (краще ватно-марлевим корком).

В відділенні особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня,6, (т.731-96-81, 731-96-19, (095) 158-78-53) здійснюється прийом кліщів для проведення лабораторних досліджень на наявність збудників іксодового кліщового бореліозу (хвороби Лайма), кліщового вірусного енцефаліту, туляремії.

Також лабораторією особливо небезпечних інфекцій проводиться дослідження біоматеріалу (сироваток крові) на збудники іксодового кліщового бореліозу (хвороби Лайма), кліщового вірусного енцефаліту, туляремії. Сироватки крові досліджуються дворазово  з інтервалом 1-1,5 місяця.

При проведенні диспансерного спостереження за перехворілими на особливо небезпечні інфекційні хвороби, необхідно 1 раз в 6 місяців  проводити дослідження сироваток крові на наявність антитіл до збудників хвороби. Такі дослідження також проводяться у  лабораторії особливо небезпечних інфекцій Державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України».

Лише своєчасне проведення вищевказаних лабораторних досліджень дозволяє оперативно визначити ефективні профілактичні та лікувальні заходи.

 

Виконавець:

Шамичкова Г.Р. – завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій,

Левченко Ю.О. – лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій,

Краус О.В. – в.о. завідувача лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України».

Print Friendly, PDF & Email