«Гельмінтози, що передаються через м’ясо, рибу».


Продукти харчування можуть бути факторами передачі паразитарних хвороб:

м’ясо – трихінельозу, теніозу, теніарінхозу;

риба – анізакидозу, опісторхозу, дифілоботріозу.

Державна установа «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України повідомляє що в Україні та області зростає кількість спалахів трихінельозу, захворюваність на анізакідоз та стьожаки.

Ці паразитози передаються через м’ясо та рибу, морепродукти.

 Трихінели у м'ясі.

Трихінели у м’ясі.

Трихінельоз – тяжке захворювання, можливо із смертельним кінцем.

Хворіють на трихінельоз собаки, коти, єноти, гризуни та інші.

Із їх фекаліями через траву, комбікорм, пил, воду яйця попадають до свиней та уражають їх м’язи. Люди, вживаючи свинину, що не перевірена ветлабораторією, можуть захворіти на трихінельоз.

Перші ознаки: припухлість повік, обличчя, шиї, висипання на тілі, лихоманка.

При відсутності лікування настають порушення дихання, кровообігу, серцеві напади, порушення функції нирок та інше. Лікування проводиться лише в умовах стаціонару.

Заходи профілактики: не вживати свинину, що не пройшла ветекспертизу. Варити та смажити м’ясо, не їсти сирий фарш та напівсирі вироби із свинини.

Іноді ураження трихінельозом бувають у людей, що вживають м’ясо ведмедів, барсуків, які теж є носіями трихінельозу завдяки поширенню його серед диких тварин.

Бичачий та свинячий ціп’яки виникають у людини від вживання гов’ядини, свинини не перевіреної ветлабораторіями. М’ясні вироби, як правило не зовсім готові (шашлики, біфштекси з кров’ю та інше) можуть спричинити хворобу.

Лише варіння та смаження до готовності (м’ясо не червоне, без крові, м’яке), протягом 30-40 хв. забезпечить відсутність захворювання.

У нашій області річкова, ставкова риба буває уражена опісторхами.

Хвороба має прояви алергії та ураження печінки, жовчного міхура, часто буває хронічною.

Заходи профілактики: смажити та варити рибу. В’ялена риба становить загрозу для здоров’я.

В Україні значне ураження людей реєструється у Сумській області, де існують природні вогнища, звичка вживати сиру підсолену рибу.

Стьожак широкий у рибі

Стьожак широкий у рибі

Анізакідами уражена морська риба, яка не пройшла заморозку при

-20°С. Захворювання носить прояви алергії та ураження органів травлення, важко діагностується.

Профілактичні заходи – варити та смажити рибу після заморозки.

Вживання «суші», морепродуктів у сирому вигляді може спричинити захворювання.

Таким чином, усі паразитози що передаються через м’ясо, рибу, морепродукти, виникають через недостатню термічну обробку, відсутність заморозки.

  • Основними заходами профілактики трихінельозу, теніаринхозу, теніозу, опісторхозу, анізакідозу є:
  • термічна обробка м’яса та риби до готовності;
  • заморозка риби при -20°С до 5 діб;
  • дослідження м’яса, мʼясопродуктів, риби, рибопродуктів, ракоподібних та молюсків на личинки гельмінтів, найпростіших, та інших паразитів риб, небезпечних для здоровʼя людини, у паразитологічній лабораторії Державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня,6, (т.731-96-19).

Працює каса з 800 до 1600. Вартість одного дослідження:

  • дослідження риби, рибопродуктів – 23,17грн. з ПДВ.;
  • дослідження м’яса, мʼясопродуктів – 22,10грн. з ПДВ.

 

Виконавець: Борисенко В.С. – кандидат медичних наук, завідувач паразитологічної лабораторії,

Бойко А.С. – фельдшер-лаборант паразитологічної лабораторії ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України».