11 грудня – Всесвітній день хворого на бронхіальну астму (World Asthma Day) 


«Бронхіальная астма – безжальна хвороба, що змушує людину дихати в чверть дихання,

говорити в чверть голосу, думати в чверть думки і тільки задихатись в повну силу без чвертей»…

Костянтин Паустовський

Вперше Всесвітній день боротьби проти астми став відзначатися у 1998 році в більш ніж 35 країнах і був приурочений до Всесвітньої наради з бронхіальної астми, що проходила в Іспанії, м. Барселона.  Всесвітній день боротьби проти астми був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до вирішення проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам.

Бронхіальна астма (“астма” в перекладі з грецького означає “задуха”, “важке дихання”) – це хронічне захворювання, характерною ознакою якого є приступи задухи, різного ступеню важкості і частоти.

Вважається, що на земній кулі бронхіальною астмою хворіють не менше 2% всього населення.

  Причини:

  1. Спадкова схильність.
  2. Дія факторів навколишнього середовища.
  3. Різноманітні алергени (домашні алергени – домашній пил, алергени тварин, пліснява; зовнішні алергени – пилок рослин, грибів; ліки – аспірин та інші нестероїдні протизапальні; харчові добавки; емульгатори; барвники та інші хімічні речовини).

Фактори, що сприяють виникненню астми:

  1. Респіраторні інфекції.
  2. Недоношеність новонароджених (низька вага при народженні менше 2,5 кг).
  3. Штучне вигодовування.
  4. Їжа (малина, полуниця, ефірні олії, цитрусові, шампанські вина, шипучі напої, кава, какао, шоколад, риба, курятина, свинина, копченості, консерви).
  5. Агресивні речовини – пилок рослин, повітряні полютанти.
  6. Паління – активне і пасивне.
  7. Важливу роль у провокуванні захворювання відіграють і фактори опосередкованого впливу. До них належать: холодне повітря, сильне емоційні збудження, такі як гнів, страх, значні фізичні навантаження.
  8. Цікавим фактом є те, що з розповсюдженням бронхіальної астми пов’язують рівень урбанізації.

  Як розпізнати?

  • Основними сиптомами бронхіальної астми є напади задухи, свистячі хрипи, утруднене дихання, нападоподібний кашель.
  • Приступ задухи, який зазвичай починається вночі або рано вранці.
  • Нерідко спочатку з’являється болісний кашель без виділення мокротиння.
  • Свербіж у носі, чхання.

  Профілактика:

Широко відомий вислів, що будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати, та й не тільки легше, але і дешевше. Тому принципами первинної профілактики бронхіальної астми повинна володіти будь-яка людина, незалежно від статі, віку та соціального статусу. Наприклад, починаючи вже з раннього віку, батьки повинні привчати своїх дітей до чистоти в кімнаті, до вологого прибирання, провітрювання, що не дозволяє збиратися пилу в житловому приміщенні. Особливий підхід до первинної профілактики повинен бути у людей з високим ризиком захворювання на бронхіальну астму.                                        До них  відносяться:

– курці,

а також особи:

– зі спадковою схильністю до астми, в тому числі і діти, чиї батьки або найближчі родичі страждають від задухи;

– які перенесли або страждають атопічним дерматитом;

– які перенесли або страждають будь-якою формою алергії (лікарська, сезонна, на продукти харчування тощо);

– які мають близьких родичів, які перенесли ту чи іншу алергію;

– особи з ознаками бронхообстуктивного синдрому, який виникає при різних (частіше простудних) захворюваннях дихальної системи;

– робітники, чиї умови праці сприяють розвитку бронхіальної астми (робота у запилених умовах, з різними летючими хімічними речовинами тощо).

Заходи профілактики:

– поліпшення екологічної обстановки, наскільки це можливо (наприклад, постійна або тимчасова зміна місця проживання);

– прибирання приміщень, мінімальна кількість килимів, м’яких іграшок, книг у житловому приміщенні, особливо в спальнях;

–  дотримання правил особистої гігієни;

– стежити за чистотою домашніх тварин, а бажано взагалі їх не заводити;

–  користуватися гіпоалергенними предметами побуту;

– правильне і здорове харчування якісними продуктами з мінімальною кількістю харчових добавок, ретельне миття продуктів, особливо з магазину або ринку;

– менше користуватися аероаллергенами: дезодоранти, освіжувачі повітря, парфумерія, особливо у вигляді спреїв, тощо;

– зменшити, а при можливості кинути палити, у тому числі виключити пасивне паління;

– усунення професійних шкідливостей (якщо наростають ознаки бронхіальної астми, то найкращим варіантом є зміна місця роботи);

– запобігання контакту із заздалегідь відомим продуктом (предметом), що викликає алергію;

– своєчасне лікування респіраторних інфекцій;

– ведення здорового способу життя, зміцнення імунітету, загартовування, регулярні фізичні вправи;

– санаторно-курортне профілактичне лікування в місцях з морським кліматом або на високогір’ї, спелеотерапія (соляні печери).

Print Friendly, PDF & Email