Джеймс Паркінсон (1755 р.) — англійський психіатр, геолог, палеонтолог. Описав в 1817 році хворобу центральної нервової системи – так званий тремтливий параліч (паркінсонізм).
День народження Джеймса Паркінсона оголошено Всесвітнім днем боротьби з паркінсонізмом.
Хвороба Паркінсона відома вже майже 200 років. У 1817 році Джеймс Паркінсон обезсмертив своє ім’я, опублікувавши докладний опис всього 6 випадків тремтливого паралічу.
Понад 10 мільйонів людей у світі сьогодні мають хворобу Паркінсона. У наші дні паркінсонізм вважається другим за поширеністю нейро-дегенеративним розладом після хвороби Альцгеймера. Легендарний боксер Мохаммед Алі, художник Сальвадор Далі, Папа Римський Іоанн Павло II, великий китайський керманич Мао Цзедун, знаменитий рок-музикант Оззі Осборн… що об’єднує всіх цих знаменитих людей? Відповідь проста і сумна — всі вони страждали від хвороби Паркінсона.
Ризик захворювання паркінсонізмом зростає з 1 % у тих, кому за 60, до 4 % у людей старше 80 років. Але не милує він і молодших – у 5-10 % випадків захворювання починається у віці від 20 до 50 років.
Хвороба Паркінсона має тенденцію розвиватися. Починаючись зі скутості і тремтіння м’язів, сповільненості рухів і труднощів з рівновагою, паркінсонізм з часом може призводити до слабоумства, тим частіше, чим довший період захворювання. Ризик слабоумства при хворобі Паркінсона зростає в 6 разів.
На жаль, за 200 років причина хвороби Паркінсона не встановлена, хоча багато що про неї вченим стало відомо, і навіть Нобелівська премія за 2000 рік з медицини була присуджена за пояснення механізму хвороби Паркінсона. До факторів, що впливають на формування хвороби Паркінсона, відносять передусім спадковість, черепно-мозкові травми, деякі види інфекцій, хронічний брак вітаміну D і екологічну ситуацію.
Ранніми симптомами цього захворювання можуть бути:
- тремтіння кінцівок;
- втрата нюху;
- зміна почерку;
- ригідність рук або ніг;
- погіршення сну;
- запаморочення;
- згорбленість постави;
- запор.
Під час прогресування хвороби може виникнути деменція, депресія та обмеження рухливості.
Сучасна медицина не в змозі вилікувати хворобу Паркінсона. Поки медики змогли досягти лише певного прогресу у консервативному й оперативному лікуванні, коли хворобу можна уповільнити, значно поліпшуючи якість життя пацієнта.
Нагадаємо, що в Україні діє Державна програма реімбурсації «Доступні ліки» для лікування найбільш поширених хронічних захворювань (https://nszu.gov.ua). Крім пацієнтів із серцево-судинними та іншими захворюваннями, програма реімбурсації (відшкодування) діє також і для пацієнтів з хворобою Паркінсона.
Крім медикаментозного лікування, ефективними методами є помірна рухова активність, відвідування масажів, фізкультура, зниження стресу, сбалансоване харчування, прийом нeнacичeних жиpних киcлoт Омега-3 та вітаміну D3.
У багатьох країнах медики вважають одним з найефективніших методів продовження життя пацієнтів із хворобою Паркінсона танці. Є цілий напрям спеціальних танцювальних студій, де займаються з пацієнтами.
Для людей, які взагалі не займаються лікуванням хвороби Паркінсона після встановлення діагнозу, термін життя скорочується до 10 років. У разі активного й успішного лікування пацієнти живуть 15 і більше років після того, як було поставлено діагноз.
Той факт, що медики поки не навчилися повністю перемагати хворобу Паркінсона, не означає, що вони здаються і визнають свою поразку в цій боротьбі. Дослідження в галузі діагностики і лікування хвороби Паркінсона є одними з наймасштабніших у сучасній медицині. Це легко пояснити її широким розповсюдженням. І деякі з досліджень вселяють надію на те, що прориви в боротьбі з хворобою будуть вже незабаром.
