Перехід на літній час проводять щорічно в останню недiлю березня. В Україні законодавчо затверджено сезонні переходи на літній та зимовий час постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”. Вперше ж перевели годинники в країні ще за часів Радянського Союзу у 1981 році. Тоді таким чином намагалися економити електроенергію.
За часів Незалежності перехід на літній та зимовий час кілька разів намагалися скасувати. Востаннє така спроба була у 2021 році: тоді у березні Верховна рада не змогла скасувати переведення годинників, законопроєкт відправили на повторне друге читання.
Тож 26 березня, о 3 годині ночi, ми знову переведемо стрілки годинника нa годину вперед.
Крім України, літній/зимовий час зараз застосовують близько 60 країн світу. Але в різних країнах вже кілька десятиліть точаться дискусії щодо доцільності сезонного переведення годинників.
Наразі дослідження не дають однозначної відповіді, чи є реальна потреба скасування переходу на літній час, однак спостерігають певний вплив на здоров’я людини.
Як переведення годинника впливає на організм людини?
Лікарі вважають, що зимовий час є більш прийнятним для організму людини, оскільки відповідає його біологічним ритмам. А ось переведення годинників на літній час може спровокувати проблеми зі здоров’ям. Серед негативних наслідків такого переходу дослідники виділяють:
1.Зниження тривалості і якості сну.
2.Підвищення ризику серцево-судинних захворювань.
3.Загострення хронічних хвороб.
4.Погіршення самопочуття, виникненняголовних болей(внаслідок збою «внутрішнього годинника»).
5.Підвищення втомлюваності та зниження концентрації уваги.
Останні дослідження доводять, що діти страждають від зміни звичного режиму значно більше, ніж дорослі. У них можуть з’являтися характерні симптоми порушення біологічного годинника: небажання спати або зайва сонливість, швидка стомлюваність, відсутність апетиту, поганий настрій, капризи тощо.
На самопочутті, окрім забраної години, також негативно позначається пережита зима, зниження імунітету, дефіцит вітамінів. Тривалість адаптації до нового часу в середньому становить 1-2 тижні та залежить від стану здоров’я та індивідуальних особливостей кожної людини.
Як підготуватися до переходу на літній час.
- Регулюйте свій режим сну
Підготуйтесь до процесу переведення годинників краще за кілька днів. Для цього можна щодня на 10-20 хвилин зсувати години сну і пробудження. Зрозуміло, що кожен рідко лягає спати в однаковий час щодня, тому це може бути не так легко реалізувати. Та якщо людина збереже свою кількість годин для сну, це допоможе зменшити негативний вплив на організм від переведення годинників.
- Дотримуйтесь режиму харчування.
Потрібно стежити за тим, щоб шлунково-кишковий тракт не відчував зміни режиму. Тому прийоми їжі, як і сон, за кілька днів до переведення варто зсувати до того часу, який буде наступного тижня.
- Більше рухайтеся, гуляйте на свіжому повітрі.
Перехід на літній час має допомогти переглянути спосіб життя на користь здорових звичок, які додають здоров’я й адаптаційних можливостей у будь-яких умовах. Це прогулянки на свіжому повітрі, спокійне спілкування, читання перед сном. Важливо, щоб ви звикали якісно закінчувати день і бадьоро його починати — процедурами, що загартовують, і зарядкою.
- Відкладіть важливі справи.
У ці дні потрібно спробувати мінімізувати психологічний тиск, пом’якшити свій графік та не планувати нічого важливого, оскільки можуть бути нюанси з концентрацією уваги. Потрібно стежити, щоб не було дефіциту сну, зменшити фізичну активність та більше відпочивати.
Готувати організм до переведення годинників краще розпочинати вже з сьогоднішнього дня. Відомо, що особливо складна адаптація організму у перші дні переходу на літній час. Недаремно переведення відбувається у вихідні — щоб пом’якшити його, дати більше можливості для пристосування. Тож радимо перевести годинники на годину вперед заздалегідь (наприклад, в суботу звечора) — щоб почати вже ввечері адаптуватися і лягти спати за новим часом.
Бережіть своє здоров’я та налаштовуйтесь на позитивний настрій.
Виконавець: лікар з загальної гігієни відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних хвороб ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» ПІДГАЙНА СВІТЛАНА
