3 лютого, у прес-центрі ІА «Мост-Дніпро» у форматі Zoom відбулася прес-конференція на тему: «Вібраційна хвороба: симптоми та профілактика».
У прес-конференції взяв участь:
- лікар з гігієни праці ДУ «Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Денис Горбачов.
Вібраційна хвороба являє собою професійне захворювання, що розвивається внаслідок тривалого впливу виробничої вібрації, з залученням в патологічний процес опорно-рухового апарату, периферичних нервів, серцево-судинної, нервової, травної та ендокринної систем, специфічних функцій жіночого і чоловічого організму і характеризується поліморфною клінічною картиною. Хвороба розвивається в результаті впливу загальної або локальної вібрації, яка спричиняє коливальний процес і хвилеподібні переміщення тканин організму.
«Виробнича вібрація — один із найпоширеніших шкідливих факторів робочого середовища, що має фізичну природу. При аналізі розповсюдженості шкідливих факторів на виробництвах України, виявлено, що вона посідає друге місце серед небезпечних виробничих чинників. Протягом останніх років вібраційна хвороба стабільно займала 4 місце серед професійних захворювань в Україні.
Сьогодні вібрація як вид коливань присутня у всіх сферах трудової діяльності людини. Вібрація має потужну руйнівну силу, вона здатна руйнувати механічні (устаткування, машини, механізми) і біологічні системи (організм людини)»,- сказав Денис Горбачов.
Експерт пояснив, що джерелом загальної вібрації є транспортні засоби (літаки, вертольоти, морські й річкові кораблі, поїзди, великовантажні автомашини), віброплатформи ( у тому числі – платформи для віброущільнення бетону), віброплощадки, формувальні і бетоноукладальні машини.
Вплив локальної або місцевій вібрації притаманний сферам трудової діяльності людини, пов’язаних з використанням специфічних інструментів, верстатів, при роботі яких виникає вібрація. Це можуть бути електричні та пневматичні машини, інструменти обертального, поступального і ударного механізму дії, у тому числі машини і обладнання, що створюють локальну вібрацію (ручний інструмент, портативний електроінструмент, зокрема пневматичне долото, пила, лобзик, шліфувальний верстат, портативні обертальні шліфувальні машини) та інші. В багатьох випадках у виробничих умовах вплив місцевої і загальної вібрації поєднується.
«За даними багатьох досліджень відомо, що не дивлячись на значний прогрес в створенні вібробезпечних ручних машин, до 20-40% від їх загальної кількості, що знаходяться в експлуатації в різних галузях промисловості, залишаються вібронебезпечними. Відповідно існує певна група ризику, куди входять робітники, у яких може розвиватися вібраційна хвороба. Слід пам’ятати, що виробнича потужність машину наш час постійно зростає, що супроводжується зростанням потужності вібрації і, відповідно, підвищенням її руйнівного впливу на працівників. Саме через це проблема захисту людини від вібрації постійно загострюється та є актуальною»,- зауважив спеціаліст.
В основі етіології вібраційна хвороби – вплив на організм виробничої вібрації, а також супутніх їй професійних факторів на кшталт охолодження, шуму, статичної напруги м’язів, постійного вимушеного способу тіла, переохолодження, перегрівання та ін. Під впливом всіх цих факторів вібраційна хвороба розвивається дуже швидко.
«Більш чутливі до вібрації жінки (вона несприятливо діє на життєдіяльність плода), люди молодого віку і старші 40 років. Схильні до розвитку вібраційної хвороби особи з неврологічними розладами та захворюваннями периферичних судин. Найбільший відсоток вібраційної хвороби (приблизно 40 % загальної кількості випадків) реєструється при стажі роботи з віброінструментами від 10 до 15 років»,- проінформував Денис Горбачов.
Він акцентував, що небезпека виробничої вібраціїполягає у її агресивному впливі на тканини організму.
Найбільшої шкоди вона завдає:
- нервовій та кістковій тканини;
- периферичним рецепторам, які локалізуються на поверхні стоп і шкірі рук;
- рецепторам вестибулярного апарату, що знаходяться у вушному лабіринті;
- слуховим рецепторам — вібрація надає на них шумопригнічуючу дію.
Сила дії вібрації та ступінь вираженості порушень у оранізмі людини значною мірою зумовлена частотою ( Гц), амплітудою (А, см) і швидкостю (м/с) коливань, а також часом дії вібрації, об’ємом тканин, що зазнають її впливу. Виділяють три види вібрації: низькочастотну (8—15 Гц), середньочастотну (16—64 Гц) і високочастотну (понад 64 Гц). Найбільшу шкоду організму завдає вібрація із частотою 16-200 Гц.
При дії високочастотної вібрації (170—300 Гц), коли амплітуда становить усього тільки тисячні частки сантиметра, найбільш вразливими структурами є нервові елементи. Цим пояснюється, насамперед, поява сильного болю на окремих ділянках тіла.
При вібрації 30—170 Гц (амплітуда коливань становить десяті та соті частки сантиметра) в основному розвиваються нервово-судинні зміни типу синдрому Рейно.
Для кістково-суглобового апарата найбільш небезпечна не частота, а амплітуда вібрації. Виражені кістково-суглобові зміни спричиняє вібрація з частотою близько 17 Гц і амплітудою до 2,4 см.
«Інтенсивність проявів симптоматики вібраційної хвороби залежать від параметрів вібрації, тривалості контакту з нею та наявності або відсутності дії на організм інших несприятливих факторів виробництва (фізичне напруження, охолодження та ін.). Впродовж 5—8 років роботи у шкідливих умовах праці у хворого можуть проявлятися порушення діяльності опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та центральної нервової системи. Це може відображатися у комплексі різних клінічних синдромів: астенічного, вегетативно-судинної дистонії та вегетативно-сенсорної поліневропатії, ураження підкірково-стовбурових або діенцефальних відділів головного мозку»,- розповів лікар з гігієни праці ДУ «Дніпропетровськийобласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ».
Астенічний синдром характеризується підвищеною. стомлюваністю, утрудненням виконання завдань, неуважністю, дратливістю, емоційною лабільністю, плаксивістю, нестійкістю настрою, порушенням сну.
При розвитку вегетативно-судинної дистонії настають лабільність пульсу, зміна артеріального тиску, частіше в бік підвищення, підвищена пітливість, головний біль, запаморочення, біль у ділянці серця стискуючого характеру, серцебиття, можливо виникнення тахікардії.
Вегетативно-сенсорна поліневропатія проявляється болем та онімінням дистальних відділів, слабкістю м’язів рук і ніг, зниженням больової, температурної та вібраційної чутливості в руках і ногах, вегетативно-трофічними розладами (ціаноз кистей і стоп, локальний гіпергідроз, зміни в кістках, суглобах, пальцях, нігтях).
При стовбурово-вестибулярному синдромі бувають приступи запаморочення, 70 затуманення зору з появою мелькання «мушок», яскравих спалахів перед очима, ністагм, нестійкість у позі Ромберга, симптоматика ураження мозкового стовбура (анізокорія, птоз, недостатність конвергенції, зниження сухожильних рефлексів, асиметрія м’язів обличчя), поява інших патологічних відхилень.
При розвитку гіпоталамічного синдрому спостерігаються вегетативно-судинні кризи (підвищення температури тіла, озноб, збільшення артеріального тиску, тахікардія, психомоторне збудження). Кризи тривають 1,5—2 год. і закінчуються різкою слабкістю, сонливістю, поліурією.
Розвиваються також дегенеративнодистрофічні зміни у хребті у вигляді остеохондрозу, деформуючого артрозу (в основному попереково-крижового відділу), які нерідко поєднуються з вторинними корінцевими і больовими рефлекторними синдромами.
Клінічна картина, яка спостерігається в результаті дії локальної вібрації (у разі впливу вібрації на окремі частини тіла, в основному – кисті рук і стопи ніг, через які коливання передаються іншим частинам організму) зумовлена вегетативносудинними, нервово-м’язовими, чуттєвими і трофічними порушеннями.
На початковій стадії вібраційної хвороби, яка була викликана локальним впливом негативного виробничого фактору, у хворих спостерігаються хворобливі відчуття у пальцях, а також їх оніміння відчуття повзання мурашок, здерев’яніння рук, що нерідко стає причиною порушення сну. Однією з основних скарг є поява приступів побіління пальців рук, що виникають при місцевому (миття рук холодною водою) або загальному охолодженні і частіше турбують у холодну пору року. Найхарактерніші скарги на тупий, ниючий, ломлячий біль у руках, що локалізується звичайно в променевозап’ястних суглобах, передпліччях, а в міру наростання процесу — в усьому поясі верхньої кінцівки. Біль більше турбує ночами і в спокої під час відпочинку.
На другій стадії захворювання біль посилюється, стає стійким, виявляються різні зміни судинного тонусу, а також помітні чутливі розлади (зниження больової чутливості). Можлива поява астенії та вегетативної дисфункції.
Впродовж подальших стадій ці характерні симптоми набувають більш стійкого характеру. Також можуть спостерігатися прояви і загального нездужання: розлитий головний біль, біль у ділянці серця стискуючого характеру, серцебиття. Зміни в серцево-судинній системі можуть проявлятись у вигляді порушення трофіки міокарда, ішемічної хвороби серця. Вібраційна хвороби від локальної вібрації розвивається на фоні функціональних порушень центральної нервової системи, що клінічно проявляються астенічним станом і вегетативно-судинною дистонією. У хворих, уражених вібраційною хворобою, можуть розвинутись неспецифічні функціональні порушення органів травлення (гастрит, дискінезія кишок). Бувають також порушення вуглеводного, білкового, фосфорного та інших видів обміну.
Характерні зміни в кістково-суглобовому апараті, зумовлені діянням вібрації призводять до розвитку деформуючого артрозу.
Спеціаліст зазначив: «Лікування вібраційної хвороби є в тій мірі більш ефективним, ніж на більш ранній стадії вона діагностована і чим раніше призначена відповідна терапія і розпочато своєчасне лікування. У числі основних за значимістю факторів лікування слід виділити те, що при наявності захворювання потрібно повне виключення вібраційних впливів.
Лікування вібраційної хвороби і вибір терапевтичних заходів має в своїй основі індивідуальний підхід, який передбачає використання відповідних лікарських засобів обумовлених переваженням тих чи інших симптомів у кожному конкретному випадку».
Профілактика вібраційної хвороби зводиться до зниження негативного впливу вібрації на організм людини (впровадження відповідних санітарно-технічних заходів на підприємствах), диспансерного медичного нагляду за працівниками та організацію на виробництвах лікувально-профілактичних установ.
«Для своєчасного виявлення захворювання на ранніх стадіях обов’язково проводять щорічний медичний огляд. Прийом на роботу, пов’язану з такими умовами праці, при яких має місце високий рівень вібрації, повинен здійснюватися тільки після ретельного попереднього медичного огляду»,- резюмував Денис Горбачов.
Джерело: https://most-dnepr.info/news/press/209558_vibratsiyna_hvoroba_simptomi.htm
