ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДИСЛЕКСІЮ


Перший повний тиждень жовтня за пропозицією Міжнародної асоціацієї з дислексії весь світ присвячує поширенню інформації про дислексію. Заходи всесвітнього тижня закликають терпляче ставитися до того, що хтось може бути надто повільним при читанні чи письмі.

Читання — це навичка, що властива тільки людині та має вирішальне значення для життя у сучасному світі. Дислексія — це порушення читання у дітей і дорослих, які погано розшифровують слова та на додаток часто важко справляються з орфографією (дисграфія).

Цей розлад було вперше виявлено німецьким лікарем Освальдом Берханом в 1881 році, а офіційно названо «дислексією» офтальмологом Рудольфом Берліном 6 років потому. 

Випадки дислексії трапляються серед людей різного етнічного походження й соціально-економічного статусу. Вважається, що від 5 до 10 % населення світу є дислексиками, хоча ця цифра може сягати й 17 %. На дислексію страждають переважно чоловіки зі співвідношенням до жінок 1,5:1 відповідно. Визначити точну кількість складно через те, що у декого могли не діагностувати цей розлад, також дехто може не розкривати свого діагнозу. Вважається, що кожен п’ятий у світі має розлади з читанням. Найважливішим при цьому є те, що людина може мати середній або вище середнього інтелект, не мати проблем із сенсорними системами, однак все одно стикатися із труднощами під час читання.

Що потрібно знати:

  • Дислексія має різні форми – хтось лише плутає букви у словах, а хтось взагалі не може сприймати написаний текст та писати сам. 
  • Близько половини всіх дислексиків – ліворукі. 
  • Відомі люди, що страждають на дислексію: Дженіфер Еністон, Джеймі Олівер, Кіра Найтлі, Кіану Рівз.
  • Був винайдений спеціальний шрифт, щоб допомогти дітям та дорослим легше читати. 

Дислексія вражає людей по-різному. І тут йдеться не лише про те, з якими навичками (читання, письма, говоріння) виникають труднощі, а й те, якою мірою вони проявляються

     Загалом труднощі у людей, що мають дислексію, можуть виникати з тим, щоб:

  • навчитися говорити
  • засвоїти відповідність звуків і літер
  • упорядкувати усне й письмове мовлення
  • запам’ятати цифровий матеріал
  • читати з відповідною для віку швидкістю й розуміти прочитане
  • орієнтуватися в правописі
  • вивчати іноземну мову
  • правильно виконувати математичні дії.

Проблеми з перерахованими процесами не обов’язково свідчать про наявність розладу, але якщо труднощі виникають упродовж тривалого часу, то є сенс звернутися до фахівця.

Ліків чи лікувальних заходів проти дислексії не передбачено, оскільки це не хвороба. За належної допомоги з боку фахівців, вчителів, батьків майже всі люди з дислексією оволодівають повноцінними навичками читання й письма. Найважливіший фактор, який впливає на боротьбу з дислексією, – часовий. Тож, що раніше розлад буде виявлено, то більше шансів на те, що людина успішно навчиться читати й писати. Звісно, навички письма й читання є ключовими у повсякденному житті. Однак дислексики можуть знайти свою «сродну працю» серед тих сфер діяльності, для яких саме мовленнєві навички не є провідними. Наприклад, дизайн, образотворче мистецтво, музика, архітектура, інженерія, спорт тощо. І що цікаво, саме до цих видів діяльності чимало дислексиків якраз і мають схильності. Ба більше – інколи досягають неабияких успіхів.

 

Print Friendly, PDF & Email