Перший повний тиждень жовтня за пропозицією Міжнародної асоціацієї з дислексії весь світ присвячує поширенню інформації про дислексію. Заходи всесвітнього тижня закликають терпляче ставитися до того, що хтось може бути надто повільним при читанні чи письмі.
Читання — це навичка, що властива тільки людині та має вирішальне значення для життя у сучасному світі. Дислексія — це порушення читання у дітей і дорослих, які погано розшифровують слова та на додаток часто важко справляються з орфографією (дисграфія).
Цей розлад було вперше виявлено німецьким лікарем Освальдом Берханом в 1881 році, а офіційно названо «дислексією» офтальмологом Рудольфом Берліном 6 років потому.
Випадки дислексії трапляються серед людей різного етнічного походження й соціально-економічного статусу. Вважається, що від 5 до 10 % населення світу є дислексиками, хоча ця цифра може сягати й 17 %. На дислексію страждають переважно чоловіки зі співвідношенням до жінок 1,5:1 відповідно. Визначити точну кількість складно через те, що у декого могли не діагностувати цей розлад, також дехто може не розкривати свого діагнозу. Вважається, що кожен п’ятий у світі має розлади з читанням. Найважливішим при цьому є те, що людина може мати середній або вище середнього інтелект, не мати проблем із сенсорними системами, однак все одно стикатися із труднощами під час читання.
Дислексія вражає людей по-різному. І тут йдеться не лише про те, з якими навичками (читання, письма, говоріння) виникають труднощі, а й те, якою мірою вони проявляються
Загалом труднощі у людей, що мають дислексію, можуть виникати з тим, щоб:
- навчитися говорити
- засвоїти відповідність звуків і літер
- упорядкувати усне й письмове мовлення
- запам’ятати цифровий матеріал
- читати з відповідною для віку швидкістю й розуміти прочитане
- орієнтуватися в правописі
- вивчати іноземну мову
- правильно виконувати математичні дії.
Проблеми з перерахованими процесами не обов’язково свідчать про наявність розладу, але якщо труднощі виникають упродовж тривалого часу, то є сенс звернутися до фахівця.
Ліків чи лікувальних заходів проти дислексії не передбачено, оскільки це не хвороба. За належної допомоги з боку фахівців, вчителів, батьків майже всі люди з дислексією оволодівають повноцінними навичками читання й письма. Найважливіший фактор, який впливає на боротьбу з дислексією, – часовий. Тож, що раніше розлад буде виявлено, то більше шансів на те, що людина успішно навчиться читати й писати. Звісно, навички письма й читання є ключовими у повсякденному житті. Однак дислексики можуть знайти свою «сродну працю» серед тих сфер діяльності, для яких саме мовленнєві навички не є провідними. Наприклад, дизайн, образотворче мистецтво, музика, архітектура, інженерія, спорт тощо. І що цікаво, саме до цих видів діяльності чимало дислексиків якраз і мають схильності. Ба більше – інколи досягають неабияких успіхів.
