Легіонельоз – поширена техногенна інфекційна хвороба


      Легіонельоз – особливо небезпечне інфекційне захворювання, що має прояви атипічної пневмонії. Щорічно в різних країнах світу виявляються десятки епідемічних спалахів та поодинокі випадки цього захворювання.

      У зв’язку з воєнним станом у країні та масовими міграціями населення збільшився ризик зараження на інфекційні захворювання, що пов’язаний із перебуванням у центрах прийому внутрішньо переміщених осіб, тощо. У тому числі слід з насторогою відноситися до можливості розповсюдження легіонельозу (хвороби легіонерів).

ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України»   нагадує, що легіонельоз відноситься до так званих «техногенних» інфекцій, які отримали поширення через збільшення використання водяних систем охолодження та технологічних циклів, при функціонуванні яких утворюється дрібнодисперсний аерозоль, що містить легіонели.

       Декілька фактів щодо легіонельозу.

 Легіонельоз (хвороба легіонерів) – це особливо небезпечне інфекційне захворювання, що викликається збудником Legionella pneumophila та характеризується ураженням легень. Хвороба має клінічні прояви тяжкої пневмонії, з досить високою летальністю – 5-10%. Проте, легкі форми (наприклад, лихоманка Понтіак) більш схожі на ГРВІ, що проявляються короткочасною гарячкою (до 2-5 діб), кашлем, сухістю та болем у горлі.

Шлях передачі захворювання – повітряно-крапельний, який реалізується за рахунок аерозольного механізму. Збудник потрапляє в організм людини через дихальні шляхи з дрібнодисперсним аерозолем води, який утворюється при роботі приладів систем водопостачання – душових сіток, кранів тощо. У разі відсутності або неправильного технічного обслуговування душових кабін, зволожувачів або змішувачів води, в них спостерігається підвищене розмноження легіонел.

В системах водопостачання, кондиціонування та зволоження повітря, а також інших системах, пов’язаних з циркуляцією теплої води з температурою +20-50°C, концентрація збудника значно зростає за рахунок утворення біологічноактивних плівок на поверхні обладнання, що є ключовим фактором накопичення потенційно небезпечних концентрацій збудника (згідно з інформацією методичних рекомендацій “Епідеміологія, лабораторна діагностика та профілактика легіонельозу”, затверджених наказом МОЗ України від 08 серпня 2007 року №463).

Які зони потенційно небезпечні щодо розмноження збудника легіонельозу

  • Системи холодного та гарячого водопостачання.
  • Централізовані системи кондиціонування повітря з водяним охолодженням.
  • Вихрові плавальні басейни та джакузі масового користування в спортивно-реабілітаційних центрах, аквапарках, фітнес- та спа-центрах, а також в офісних, торгових, виставочних та інших центрах, де, окрім прямого призначення, обладнання виконує декоративні та демонстраційні функції.
  • Зволожувачі повітря, градирні, фонтани, душові установки тощо.

Єдиним дієвим методом захисту людей від небезпеки є профілактика захворювання, яка в основному зводиться до контролю за станом потенційно небезпечних водних об’єктів і систем водопостачання.

Рекомендації щодо кратності мікробіологічного моніторингу водяних систем

  • Централізовані системи кондиціонування та зволоження повітря, що використовуються для створення оптимального мікроклімату в громадських будівлях, торгових центрах, ресторанах, клубах, готелях, а також на пасажирських судах, у поїздах тощо – не рідше 2 разів на рік (у разі сезонного (літо, зима тощо) використання систем лабораторні дослідження проводяться при їх запуску та після закінчення сезону експлуатації).
  • Системи охолодження води промислових підприємств (градирні та випарні конденсатори) – щоквартально.
  • Системи гарячого та холодного водопостачання – не рідше 2 разів на рік.
  • Басейни, аквапарки, джакузі громадського користування (у тому числі у лікувально-профілактичних закладах, саунах тощо) – щоквартально.

       Окрім водяних систем, в лікувально-профілактичних закладах, з метою попередження внутрішньо лікарняного зараження, мікробіологічному контролю підлягає обладнання, інструментарій та розчини, що використовуються при здійсненні інтубації, вентиляції легень та інших реанімаційних заходів, які проводяться пацієнтам із груп ризику. До останніх належать відділення та стаціонари, де застосовується імуносупресивна терапія: трансплантологія, онкологія, опікові відділення, хірургія, інтенсивна терапія, реанімація, перинатальна та неонатальна патологія тощо.

Куди можна звернутися для моніторнигу виявлення збудника легіонельозу в системах водопостачання та кондиціонування

 На території Дніпропетровської області такі дослідження проводяться лише на базі лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України».

В якості матеріалу для лабораторного моніторингу використовують воду та змиви з навколишнього середовища, що підлягають наступному дослідженню бактеріологічним методом або полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР).

 

Для заключення договору на проведення лабораторних досліджень слід звертатися за наступною адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня, 6.

Контактні телефони для надання консультації:

  • відділення особливо небезпечних інфекцій – (0562) 731-96-81;
  • лабораторія особливо небезпечних інфекцій – (0562) 731-95-57.

 

Для консультацій, щодо організації та проведення лабораторних досліджень на легіонельоз на об’єктах підвищеного ризику, можна також звертатися до територіальних відокремлених структурних підрозділів ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр МОЗ України».

 

Виконавці: Шамичкова Г. – завідувачка відділення особливо небезпечних інфекцій відділу дослідження біологічних факторів ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України», Левченко Ю. – лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій відділу дослідження біологічних факторів ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України» Краус О. – завідувачка лабораторії особливо небезпечних інфекцій

 

 

 

 

Print Friendly, PDF & Email