Сьогодні, 13.09.2022р. у прес-центрі ІА «Мост-Дніпро» в режимі Zoom відбулася прес-конференція на тему «Організація профілактики професійних захворювань”.
У прес-конференції взяла участь лікар з гігієни праці ВЕНПНХ ДУ «Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Олена Асєєва.
В своєму виступі вона нагадала, що життя та здоров’я людини – найбільша цінність. Майже третину свого життя ми витрачаємо на працю.
Відповідно до законодавства за створення безпечних, сприятливих та здорових умов праці відповідає роботодавець. Однак, не завжди на підприємствах дотримуються вимог нормативно-правових актів з охорони праці, чим порушуються права працівників на безпечну та здорову працю, внаслідок чого на підприємствах є ризики виникнення випадків професійних захворювань
На сьогодні рівень професійної захворюваності є серйозною медико-соціальною та економічною проблемою глобального масштабу. В Україні щороку реєструється від 5 до 8 тис. професійних захворювань.
У структурі професійних захворювань найбільше діагнозів, пов’язаних із хворобами органів дихання – 39,6% від загальної кількості діагнозів. Захворювання опорно-рухового апарату складають 27,5%, хвороби слуху – 24,8%, вібраційна хвороба – 5%.
Основними причинами набуття професійних захворювань є недосконалість технологічного процесу, невикористання засобів індивідуального захисту, нехтуванням гігієнічних нормативів.
Зростання рівнів професійної захворюваності також пояснюється недостатньою увагою до додержання вимог чинного законодавства та технологічної дисципліни, різким скороченням коштів на охорону праці, використанням шкідливих речовин та технологічного обладнання без належної сертифікації та гігієнічної експертизи, а також низьким рівнем виробничої та особистої гігієнічної культури.
Недосконалість системи профілактики професійних захворювань дуже негативно впливає не лише на працівників та їхні родини, але й на суспільство в цілому. При цьому варто зауважити, що профілактика професійних захворювань набагато ефективніша і менш витратна, ніж лікування або реабілітація потерпілих. Саме тому українському суспільству необхідно зробити конкретні кроки, щоб розширити можливості профілактики професійних захворювань.
До професійних захворювань належать, насамперед, хвороби, що виникають внаслідок безпосередньої дії на працівників виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно.
Лікар-гігієніст зазначила, що найпоширенішими професійними чинниками, є:
– вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;
– перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні й ті самі нервово-м’язові групи;
– біологічні чинники (мікроорганізми) – збудники заразних хвороб.
У разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвинутися хвороби легенів і дихальних шляхів. Під впливом високих рівнів вібрації виникає вібраційна хвороба, внаслідок дії шуму – захворювання органів слуху (неврит), хімічних речовин – отруєння. Розрізняють гострі й хронічні професійні захворювання та отруєння.
Виникненню професійного захворювання сприяють такі фактори:
– кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм, або рівень вібрації, шуму тощо;
– тривалість дії їх на працюючих;
– умови праці й побуту;
– наявність засобів індивідуального захисту;
– індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.
Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров’я працюючого рівень.
Дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму й вібрації, інших шкідливих для здоров’я чинників дають змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників усіх галузей.
Всі заходи по запобіганню професійних захворювань можна поділити на організаційні та технічні.
До організаційних заходів належать:
– якісне проведення інструктажу та навчання робітників;
– залучення працівників до роботи за спеціальністю;
– здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою;
– організація раціонального режиму праці й відпочинку;
– забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту;
– отримання правил експлуатації обладнання.
До технічні заходів належать:
– раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил;
– створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання;
– правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;
– проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів;
– створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві;
– розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.
Підвищення рівня безпеки праці можливо досягти шляхом проведення профілактичних заходів, розроблення та впровадження у діюче виробництво інноваційних технологій, нових видів засобів індивідуального та колективного захисту, підвищення рівня культури праці шляхом пропагування безпеки праці й різних способів запобігання виникненню ризиків виробничого травматизму та професійних захворювань, формування відповідального ставлення працівників до особистої безпеки.
Роботодавці повинні створювати на підприємствах здорову робочу атмосферу та всі умови для професійного росту працівників.
Кожен працівник повинен розуміти, що ціна за неякісне виконання своїх професійних обов’язків є надзвичайно високою (травми, захворювання та навіть смерть).
Роботодавцям необхідно завжди пам’ятати, що дотримання законодавства у сфері охорони праці, гігієни праці та промислової безпеки є запорукою збереження життя його працівників.
Профілактика професійних хвороб полягає в систематичному поліпшенні умов праці та ліквідації шкідливо діючих факторів, зменшення їх дії до безпечного для здоров’я людини рівня.
Наприкінці виступу Олена Асєєва сказала: “Нині перед українським народом стоїть завдання не тільки вистояти, але й вже сьогодні міркувати про те, як розвиватись і масштабувати діяльність у майбутньому. І саме сьогодні перед кожним українцем стоїть вибір, який внесок зробити для того, аби відбудувати нашу країну й вивести її на новий рівень у світовій економіці. Я переконана, що Україну чекає велике майбутнє та процвітання, що супроводжуватиметься тільки безпечною працею для кожного з нас”.
