Що таке лептоспіроз, джерело та механізм передачі збудника інфекції. Профілактика та діагностика захворювання


Лептоспіроз — це небезпечна гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка протікає важко: з лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням внутрішніх органів, та часто призводить до смерті.

Основні дані щодо захворювання :

Улітку, коли люди проводять більше часу біля водойм, в Україні зростає захворюваність на лептоспіроз. За 6 місяців 2022 року в Україні зареєстрували 32 випадки, зокрема, 13 — у червні.

Захворювання викликається мікроорганізмами з роду Leptospirа, які у природних водоймах можуть зберігати життєздатність 2-4 тижні, у вологому ґрунті – 3-9 міс., на харчових продуктах – від кількох годин до 30 діб.

Резервуаром лептоспір у природі є багато видів диких і домашніх тварин.

Це найчастіше гризуни з ряду мишоподібних: пацюк (сірий, чорний), миша (хатня, польова, лісова тощо), полівки (звичайна, гуртова та ін.), щури (водяна полівка, ондатра, строкатка степова). Велике поширення лептоспір відзначають серед свійських ссавців (велика та дрібна рогата худоба, свині, собаки та ін.) і промислових тварин (лисиці, вовки, дикий кабан тощо).

Механізм передачі збудника контактний, шляхи передачі — водний, аліментарний, рановий. Зараження відбувається при вживанні зараженої води та харчових продуктів, під час купання, риболовлі, занять водним спортом у забруднених збудниками водоймах, при догляді за хворими тваринами, випадковому потраплянні сечі хворої тварини на пошкоджену шкіру людини. Особливо часті випадки в період весняних і осінніх сільськогосподарських робіт. Для проникнення лептоспір достатньо найменших порушень цілісності шкіри. Зараження від хворої людини практично не спостерігається, хоча вона також виділяє лептоспіри з сечею.

З моменту зараження до початку захворювання проходить від 6 до 20 днів (найчастіше 6-14). Захворювання у більшості випадків починається гостро з підвищення температури тіла до 39-40 С, хворі скаржаться на сильний головний біль, слабкість, біль в м‘язах, особливо литкових.

Успіх лікування залежить від своєчасного звернення хворих за медичною допомогою та ранньої діагностики. Хвороба може ускладнюватися порушеннями з боку нирок і печінки, геморагічним синдромом, міокардитом, набряком мозку, пневмонією тощо. Важкий перебіг захворювання часто закінчується смертю хворих, а тому не варто ставити самому собі діагноз та займатися самолікуванням. У випадку появи перших симптомів захворювання слід негайно звертайтеся за медичною допомогою!

Яких профілактичних заходів необхідно додержуватися щоб уникнути лептоспірозу?

– уникайте потенційно заражених водойм та риболовлі в них;

– вакцинуйте домашніх та сільськогосподарських тварин проти лептоспірозу;

–  уникайте контактів із хворими та інфікованими тваринами;

– знищуйте гризунів у особистих помешканнях.

Якщо у вас є симптоми захворювання, і ви нещодавно контактували із потенційно зараженою водою — зверніться до лікаря. У разі підозри на лептоспіроз лікування необхідно розпочати якнайшвидше, адже захворювання швидко прогресує.

 Несвоєчасне звернення до лікаря може коштувати життя.

Як проводиться лабораторна діагностика лептоспірозу?

Діагностика проводиться шляхом виявлення антитіл проти лептоспір в крові за допомогою високочутливої специфічної реакції мікроаглютинації. З метою ранньої діагностики рекомендується дослідження парних сироваток крові – взяту в перші дні захворювання і через 5 днів.

У Дніпропетровській області дослідження крові (біоматеріалу) та об’єктів довкілля (гризунів) виконує єдина атестована на даний вид досліджень та акредитована в системі ISO 17025 лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ». Для організації досліджень необхідно звертатись за адресою: м.Дніпро, вул. Щербаня, 6, тел. 731-96-74), де проводиться прийом проб та видача результатів.

Консультацію щодо обстеження на лептоспіроз можна отримати у відділенні особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ», тел. 731- 96-81.

 

Виконавці: Шамичкова Галина – завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій, Левченко Юлія – лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій, Краус Орина – завідувач лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ»

Print Friendly, PDF & Email